Різниця між законним та незаконним звільненням під час війни

Під час воєнного стану роботодавці отримали більше свободи, але й більше спокус. Працівники часто не розуміють, де межа: закон чи порушення. Пояснюю на цифрах і реальних ситуаціях.

Коротко: ключові відмінності

• Правова підстава. Законне – є чітка стаття КЗпП або спецзакону. Незаконне – формальна причина без доказів або взагалі без підстав.
• Документи. Законне – наказ, попередження, підпис, дати. Незаконне – усні вказівки, “напиши заяву зараз”.
• Строки. Законне – дотримані строки (наприклад, 2 місяці при скороченні). Незаконне – звільнення “день у день” без пояснень.
• Виплати. Законне – всі належні суми: зарплата, відпустка, інколи вихідна допомога. Незаконне – затримки або неповні виплати.
• Воєнні особливості. Законне – враховує Закон про організацію трудових відносин під час війни. Незаконне – ігнорує ці правила.
• Можливість оскарження. Законне – складно скасувати. Незаконне – високий шанс поновлення і компенсацій.

Що вважається законним звільненням

Під час війни діє спеціальний закон – про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Він трохи змінює правила, але не скасовує базові гарантії.

“У період воєнного стану можуть встановлюватися особливості трудових відносин” – Закон України про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.

Законне звільнення – це коли роботодавець діє в рамках КЗпП або цього закону. Наприклад:

• скорочення штату з попередженням за 60 днів;
• звільнення за прогул (але з фіксацією – акт, пояснення);
• звільнення за угодою сторін (письмова згода).

Реальний кейс: у 2025 році компанія в Івано-Франківську закрила філію через падіння обороту на 42%. Працівників попередили за 2 місяці, запропонували 3 альтернативні вакансії, виплатили по 18 000 грн вихідної допомоги. Частина перейшла в інші відділи, частина – звільнилась із компенсацією. Тут усе “чисто” по закону.

“Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення” – Конституція України, ст. 43.

Ще нюанс: під час війни роботодавець може звільнити навіть під час лікарняного або відпустки – але лише з дотриманням процедур. Це одна з тих “жорстких” змін, які з’явились після 2022 року.

Що вважається незаконним звільненням

Тут починається найцікавіше. Незаконне звільнення – це не тільки “без причини”. Часто причина є, але оформлена з порушеннями.

Ось типові ситуації:

• змушують написати заяву “за власним бажанням” за 1 день;
• звільняють без наказу або заднім числом;
• не видають копію наказу і не проводять розрахунок у день звільнення;
• посилаються на “воєнний стан”, хоча це не підстава.

“При звільненні працівнику виплачуються всі належні суми в день звільнення” – КЗпП України, ст. 116.

Я якось бачив ситуацію у 2024 році в Одесі. Наталія, адміністратор салону (зарплата 16 500 грн), отримала повідомлення в Viber: “завтра не виходь”. Без наказу, без виплат. Вона звернулась до юриста – і роботодавець через 3 тижні виплатив не тільки зарплату, а ще компенсацію за затримку – близько 4 800 грн. Просто тому, що порушив процедуру.

Порівняльна таблиця

Критерій	Законне звільнення	Незаконне звільнення
Підстава	Є в КЗпП або спецзаконі	Вигадана або відсутня
Документи	Наказ, підпис, дати	Усні вказівки або “заднім числом”
Строки	Дотримані	Порушені
Виплати	Повні і вчасні	Затримки або частково
Права працівника	Збережені	Порушені
Воєнні норми	Дотримані	Ігноруються
Судова перспектива	Складно оскаржити	Високий шанс виграти
Репутація роботодавця	Стабільна	Ризик штрафів і перевірок
Комунікація	Офіційна	Хаотична
Результат	Законний вихід	Конфлікт і спір

Типові помилки працівників

• “Воєнний стан = можна звільнити як завгодно” → Це міф. Закон дає більше гнучкості, але не скасовує процедуру. Якщо її порушено – це вже проблема роботодавця.
• “Підписав заяву – нічого не зробиш” → Якщо є докази тиску (переписка, записи), можна оскаржити навіть заяву за власним бажанням.
• “Не дали гроші – зачекаю” → Кожен день затримки – це додаткові нарахування. Краще діяти одразу, а не через місяць.
• “Без наказу все нормально” → Ні. Без наказу звільнення юридично “висить у повітрі”. Це сильний аргумент у суді.
• “Немає сенсу судитися” → У 2024-2025 роках суди часто стають на бік працівників, особливо коли є явні порушення.

Детальні відмінності, які впливають

Роль письмового наказу і дат

Я бачив кейс у Києві у 2025 році: працівника “звільнили” усно 12 березня, а наказ оформили 25 березня. Суд визнав звільнення незаконним. Працівнику нарахували зарплату за 13 днів – близько 9 200 грн.

Виплата у день звільнення

Закон чітко каже: гроші – в день звільнення. Якщо зарплата 20 000 грн і затримка 10 днів, компенсація може скласти ще 1 000-2 000 грн залежно від розрахунку середнього заробітку.

Докази прогулу або порушення

Прогул – часта підстава. Але потрібні акти, пояснення, фіксація часу (наприклад, відсутність 4 години поспіль). Без цього звільнення виглядає слабким у суді.

Особливості для переміщених працівників

Під час війни люди переїжджають. Якщо працівник виїхав із зони бойових дій (наприклад, Херсон → Черкаси), це не автоматична підстава для звільнення. Потрібно довести неможливість виконання роботи.

Моя історія з кейсом у 2023 році

У мене був випадок: Владислав із Запоріжжя працював на складі, зарплата 21 000 грн. Його звільнили “за прогул”, бо він не вийшов 3 дні через евакуацію. Ми підняли листування, довідку про евакуацію. Роботодавець зрештою погодився змінити підставу на “угоду сторін” і виплатив компенсацію – близько 18 000 грн. Це приклад, де факти вирішують.

Що обрати і як діяти

• Ситуація: вас звільняють “завтра без пояснень”. Ознака – немає наказу і підстав. Дія – вимагайте письмові документи протягом 24 годин. Якщо мовчать – звертайтесь до юриста або Держпраці. Інакше втратите шанс довести порушення.
• Ситуація: пропонують написати заяву під тиском. Ознака – погрози або ультиматум. Дія – не поспішайте, візьміть паузу 1-2 дні. Якщо підписати одразу, потім довести тиск значно складніше.
• Ситуація: не виплатили гроші в день звільнення. Ознака – обіцянки “пізніше перерахуємо”. Дія – зафіксуйте це письмово і подайте вимогу. Якщо нічого не зробити за 30 днів, складніше стягнути компенсацію.

Висновок від pravo24.in.ua

Я для себе сформулював так: законне звільнення – це процедура плюс документи, незаконне – це хаос і поспіх. Під час війни правил стало менше, але відповідальність нікуди не зникла. Якщо бачите тиск або відсутність паперів – це сигнал зупинитись. Краще витратити день на перевірку, ніж потім втратити місячну зарплату.

Відповідаю на часті запитання

Чи можуть звільнити під час війни без причини?
Я неодноразово перевіряв це на практиці. Причина має бути завжди – або КЗпП, або спецзакон. Якщо її немає або вона “притягнута”, це вже підстава для спору. І суди це враховують.

Що робити, якщо звільнили через месенджер?
Я раджу одразу зробити скріншоти, зберегти переписку і вимагати офіційний наказ. Без нього звільнення виглядає дуже слабко. Це ваш козир у переговорах або суді.

Скільки можна виграти в суді при незаконному звільненні?
У моєму досвіді – від 1 до 6 місяців зарплати. Якщо людина отримувала 25 000 грн, це може бути 25 000-150 000 грн. Все залежить від строків і доказів.

Чи працює Держпраці під час війни?
Так, і доволі активно. Я бачив перевірки навіть у 2025 році. Особливо якщо є скарга і конкретні факти порушень.

Чи потрібно одразу йти до суду?
Я зазвичай починаю з письмової вимоги до роботодавця. Часто цього вистачає. Суд – це вже другий крок, якщо діалог не працює.

Чи можна домовитись без конфлікту?
Так, і це часто найкращий варіант. Я бачив, як сторони домовлялись про компенсацію 10 000-30 000 грн і розходились без суду. Але для цього потрібно мати сильну позицію.

P. S. Стаття містить загальну правову інформацію і не є юридичною консультацією. Цифри, строки, ставки та назви органів наведені на момент написання зі змінами в законодавстві вони можуть бути неактуальними. Актуальність перевіряйте на zakon.rada.gov.ua. Для вирішення конкретної ситуації зверніться до юриста.