Різниця між публічною інформацією та персональними даними

У 2024-2026 роках запити на доступ до інформації зросли майже на 30%, але значна частина відмов пов’язана з плутаниною: де публічне, а де персональне. Розібратися – означає або отримати дані за 5 днів, або втратити цей шанс.

Коротко: ключові відмінності

• Природа даних. Публічна інформація – про діяльність органів. Персональні дані – про конкретну людину.
• Доступ. Публічна відкривається за запитом. Персональні – тільки за згодою або законом.
• Приклади. Бюджет міста – публічний. ІПН або адреса – персональні.
• Строк відповіді. Публічна – 5 робочих днів. Персональні – залежить від підстав доступу.
• Обмеження. Публічна може бути обмежена частково. Персональні – захищені за замовчуванням.
• Ризики. За відмову у публічній – скарга. За розголошення персональних – штрафи.

Що таке публічна інформація

Публічна інформація – це будь-які дані, які створені або отримані органами влади під час виконання їх функцій. Ключ – не тема, а джерело і функція.

“Публічна інформація – це відображена та задокументована інформація, отримана або створена в процесі виконання владних повноважень”
– Закон України “Про доступ до публічної інформації”, ст. 1

Ось як це виглядає на практиці. Ви можете подати запит до міської ради і отримати:

• бюджет громади (наприклад, 312 млн грн на 2025 рік);
• перелік підрядників;
• витрати на ремонт доріг (довжина 2,3 км, сума 18,4 млн грн).

Я якось допомагав знайомому Тарасу з Івано-Франківська. Він подав запит щодо ремонту двору на вул. Коновальця, 124. Через 5 робочих днів отримав кошторис: 1 240 000 грн, площа покриття – 1 180 м². І там одразу стало видно, що частина робіт була завищена.

Цікава деталь: публічна інформація може містити персональні дані, але їх знеособлюють. Наприклад, замість “Іван Петренко” пишуть “працівник відділу”.

“Обмеження доступу застосовується за принципом трискладового тесту”
– Закон України “Про доступ до публічної інформації”, ст. 6

Що таке персональні дані

Персональні дані – це будь-яка інформація, яка прямо або опосередковано ідентифікує людину. І тут межа значно жорсткіша.

“Персональні дані – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована”
– Закон України “Про захист персональних даних”, ст. 2

Приклади:

• ПІБ + дата народження;
• номер паспорта або ІПН;
• адреса проживання (наприклад, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 12);
• номер телефону, e-mail;
• фото, де видно обличчя.

У 2023 році я бачив кейс: журналіст запитав у держоргану список працівників із зарплатами. Відповідь дали, але без ПІБ – лише посади і суми (наприклад, “начальник відділу – 28 500 грн”). Чому? Бо зарплата – публічна, а ім’я – вже персональні дані.

Ще один момент. Персональні дані можна обробляти:

• за згодою людини;
• для виконання закону;
• для захисту життєво важливих інтересів.

Порівняльна таблиця

Критерій	Публічна інформація	Персональні дані
Джерело	Органи влади	Будь-які суб’єкти
Об’єкт	Діяльність держави	Конкретна особа
Доступ	Відкритий за запитом	Обмежений
Строк відповіді	5 днів	Не фіксований однаково
Приклади	Бюджети, рішення	Паспорт, адреса
Захист	Частковий	Повний базово
Можливість поширення	Вільна (з нюансами)	Обмежена
Ризик порушення	Скарга	Штраф, відповідальність
Знеособлення	Часто застосовується	Неактуально
Закон	Про доступ	Про захист даних

Типові помилки

• Просять ПІБ разом із зарплатами → люди очікують повний список, але отримують лише суми. Суд і органи вважають ім’я персональними даними, навіть якщо зарплата фінансується з бюджету.
• Вважають, що все в інтернеті – публічне → якщо дані вже “гуляють” онлайн, це не означає, що їх можна законно поширювати далі без підстав.
• Не деталізують запит → пишуть загально: “дайте інформацію про ремонт”. У відповіді отримують мінімум, бо запит не конкретний (без адреси, суми, періоду).
• Плутають відкриті реєстри → навіть у відкритих базах (наприклад, нерухомість) частина даних закривається або маскується.
• Ігнорують згоду → компанії іноді передають контакти клієнтів партнерам без дозволу. Це пряме порушення і підстава для штрафу.

Детальні відмінності, які вирішують результат

Де межа: одна цифра змінює статус

Якщо ви запитуєте “скільки витрачено на школу №12 у 2024 році” – це публічна інформація. Додаєте “хто саме отримав премію 5 000 грн” – і тут уже персональні дані. Одна деталь змінює все.

Особистий кейс: 17 символів

У 2025 році я допомагав запитувачу з Черкас. Він хотів отримати список боржників за комунальні послуги. Ми отримали таблицю, але без адрес квартир – лише будинок і сума (наприклад, 12 430 грн). Адреса – це вже ідентифікація. І суди підтримують такий підхід.

Штрафи: цифри, які болять

За порушення захисту персональних даних можуть накладати штрафи – від кількох тисяч гривень до значно більших сум у випадках системних порушень. Для малого бізнесу навіть 17 000 грн – відчутний удар.

Публічність не означає повну відкритість

Навіть публічна інформація може бути обмежена. Наприклад, дані про військові об’єкти або критичну інфраструктуру. Тут працює баланс між інтересом суспільства і безпекою.

Фото і відео: сіра зона

Фото з вулиці, де видно обличчя, – це вже персональні дані. Але якщо це публічний захід (наприклад, мітинг на 500 осіб), межа розмивається. І тут часто виникають спори.

Що обрати у своїй ситуації

• Потрібна інформація про бюджет чи рішення. Якщо питання про гроші, тендери, рішення ради – подавайте запит на публічну інформацію. У перші 5 днів ви вже отримаєте відповідь. Без цього ви просто втратите час і не отримаєте даних.
• Потрібні дані про людину. Якщо вам потрібен телефон, адреса чи паспортні дані – готуйте підставу: згоду або норму закону. Без цього отримаєте відмову і втратите можливість діяти далі.
• Сумнівна ситуація. Якщо дані на межі (наприклад, зарплати + посади) – формулюйте запит так, щоб уникнути персоналізації. Інакше відповідь буде урізана або взагалі відмовна.

Висновок від pravo24.in.ua

Публічна інформація – це про державу і її гроші, персональні дані – про людину і її приватність. Я для себе тримаю просте правило: якщо можна ідентифікувати конкретну особу – це вже зона обмежень. Якщо мова про рішення, цифри, бюджети – це ваш інструмент для контролю влади. І ще один момент: правильне формулювання запиту іноді важливіше за сам зміст. Воно або відкриває доступ, або закриває його.

Відповідаю на часті запитання

Чи можу я отримати список працівників держоргану з іменами і зарплатами?
Я пробував такі запити. Зазвичай дають зарплати і посади, але без імен. Якщо дуже наполягати, можна отримати часткову інформацію, але персональні дані часто закривають.

Чи можна публікувати чужий номер телефону?
Ні, без згоди це порушення. Я бачив випадки, коли за такі речі подавали скарги і люди отримували проблеми. Навіть якщо номер вже десь був – це не дає права поширювати його далі.

Скільки чекати відповідь на запит?
Стандарт – 5 робочих днів. Якщо інформація об’ємна (наприклад, 200+ сторінок), можуть продовжити до 20 днів. Я раджу одразу уточнювати обсяг у запиті.

Що робити, якщо відмовили?
Я зазвичай подаю скаргу або повторний запит із точнішим формулюванням. Часто проблема не в законі, а в тому, як саме сформульовано питання.

Чи є різниця між відкритими даними і публічною інформацією?
Так, відкриті дані – це вже підготовлені набори (наприклад, у форматі CSV або JSON). Публічна інформація – ширше поняття, її можуть надати у вигляді документа або відповіді.

Чи фото з камер відеоспостереження – це персональні дані?
Так, якщо можна впізнати людину. Я стикався з кейсами, де такі записи видавали тільки за запитом поліції або за згодою особи.

P. S. Стаття містить загальну правову інформацію і не є юридичною консультацією. Цифри, строки, ставки та назви органів наведені на момент написання. Зі змінами в законодавстві вони можуть бути неактуальними. Актуальність перевіряйте на zakon.rada.gov.ua. Для вирішення конкретної ситуації зверніться до юриста.