Різниця між утриманням із зарплати та штрафами роботодавця

З вашої зарплати щось утримали – і ви не знаєте, це законно чи ні? Є чіткі підстави для утримань і є “штрафи” яких КЗпП взагалі не передбачає.

Коротко: головні відмінності

• Законне утримання – передбачене КЗпП і Податковим кодексом; штраф роботодавця – не існує як правова категорія
• Утримання мають вичерпний перелік підстав; штрафи – вигадка роботодавця без жодної норми закону
• Утримання обмежені 20% від зарплати (у загальному випадку); штрафи – не обмежені нічим, бо незаконні
• Утримання оформлюються наказом з підставою; штрафи – часто усні або в довільній формі
• Законне утримання можна оскаржити в суді за конкретною нормою; штраф – теж оскаржити, і виграти значно легше
• Утримання зменшують нараховану суму законно; штрафи – завжди незаконне зменшення зарплати

Що таке законне утримання із зарплати

Утримання – це зменшення зарплати яке прямо передбачене законом. Перелік закритий: нічого зайвого туди не додати.

“Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.” – ст. 127 КЗпП України

Законні підстави для утримань:

• ПДФО 18% і військовий збір 5% – обов’язково з кожної виплати
• аліменти за виконавчим листом – до 50% від нетто при одній дитині, до 70% при трьох і більше
• відшкодування матеріальної шкоди за рішенням роботодавця – до 20% від місячної зарплати
• надмірно виплачений аванс – до 20% від виплати
• виконавчі листи суду – залежно від вимог документа
• погашення позики виданої підприємством – якщо є письмова угода

Ліміт у більшості випадків – 20% від нарахованої зарплати за місяць. При кількох підставах одночасно – не більше 50%, а при аліментах і відшкодуванні шкоди дітям – до 70%. Все що виходить за ці межі або не вписується в перелік – незаконне.

Що таке “штраф” від роботодавця

А тепер – головне. Штрафи для найманих працівників у трудовому праві України не існують. Взагалі. КЗпП не містить такого інструменту як “грошовий штраф працівнику”. Дисциплінарні стягнення – це догана або звільнення (ст. 147 КЗпП). І все.

“За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.” – ст. 147 КЗпП України

Тобто якщо роботодавець утримує “штраф за запізнення”, “штраф за помилку”, “штраф за порушення дрес-коду” – це незаконне зменшення зарплати. Точка. Не важливо що написано у внутрішніх правилах компанії або трудовому договорі: норми КЗпП мають пріоритет над будь-якими внутрішніми документами.

Порівняльна таблиця

Де найчастіше порушують і мовчать

• Підписують трудовий з “штрафними санкціями” – такий пункт нікчемний, але люди про це не знають
• Плутають ненарахування премії зі штрафом – позбавлення премії законне якщо так прописано в положенні; штраф – ні
• Не вимагають розрахунковий листок – без нього неможливо перевірити підставу утримання
• Вважають що 20% – це максимум завжди – при виконавчих листах може бути більше
• Мовчать через страх звільнення – а даремно, бо Держпраці вирішує такі питання без публічності

Детальні відмінності між утриманням і штрафом

Відшкодування шкоди: де законне утримання законне

Якщо працівник зламав обладнання або пошкодив майно – роботодавець має право утримати відшкодування. Але тільки в межах середньомісячного заробітку і тільки за наказом (ст. 136 КЗпП). При зарплаті 25 000 грн максимум – 25 000 грн, і то одноразово. При більших збитках – тільки через суд. Без наказу і без встановлення провини – жодного утримання. Це законна процедура, яку часто плутають з “штрафом за поломку”.

Що відбувається коли роботодавець все ж утримує “штраф”

У березні 2024 року менеджер Дмитро з Харкова отримав зарплату на 2 800 грн менше – “штраф за систематичні запізнення”. У розрахунковому листку підстави не було. Він написав письмову вимогу директору з посиланням на ст. 147 і ст. 127 КЗпП. Відповіді не отримав за 5 днів. Подав скаргу до Держпраці онлайн. Через 12 днів компанія виплатила 2 800 грн без жодного судового засідання. Штраф від Держпраці до компанії – окремо.

Ліміт 20%: як він реально працює

При окладі 30 000 грн роботодавець може утримати за один раз максимум 6 000 грн – і лише за законними підставами. Якщо є і аліменти (наприклад 25% від нетто – 5 775 грн) і відшкодування збитків – разом все одно не може перевищити 50% від нетто: 23 100 × 50% = 11 550 грн. Все інше – навіть якщо є виконавчий лист – переноситься на наступний місяць. Це захист щоб людина не залишалась без засобів до існування.

Внутрішні правила компанії проти КЗпП

Дивись, яка штука: деякі компанії прописують у “Правилах внутрішнього трудового розпорядку” цілі таблиці штрафів – за запізнення, за телефон на роботі, за дрес-код. Люди підписують і думають що це обов’язково. Але ст. 9 КЗпП чітко каже: умови договорів що погіршують становище працівника порівняно з законодавством – недійсні. Підпис під внутрішніми правилами не легалізує штраф. Такі пункти нікчемні автоматично.

Що робити залежно від ситуації

Якщо утримали щось незрозуміле – просіть письмовий розрахунковий листок з підставою; це ваше право за ст. 110 КЗпП. Якщо підстави немає або вона незаконна – письмова вимога директору з посиланням на ст. 127 КЗпП і строком відповіді 3 дні. Якщо не реагують – скарга до Держпраці на dsp.gov.ua, це безкоштовно і займає 10 хвилин. Якщо сума значна – позов до суду; строк 3 місяці з дня виявлення (ст. 233 КЗпП).

Підсумок від автора

Штрафів для найманих працівників в українському трудовому праві не існує. Є законні утримання з чітким переліком і лімітом 20%. Все інше – незаконне зменшення зарплати яке роботодавець зобов’язаний повернути. Перша дія при будь-якому підозрілому утриманні – запит розрахункового листка. Без нього ви навіть не знаєте що саме оскаржувати.

Відповідаю на часті запитання

Чи може роботодавець утримати штраф якщо я підписав договір де він прописаний? ⚖️ Ні. Ст. 9 КЗпП робить такі умови недійсними автоматично, незалежно від підпису. Ваш підпис під незаконним пунктом не дає йому сили. Якщо утримали – вимагайте повернення з посиланням на цю статтю.

Яка різниця між “позбавленням премії” і штрафом? 💸 Ненарахування премії законне якщо в положенні про преміювання прописана умова і вона не виконана. Але це не утримання – просто гроші не нараховані. Штраф – це коли нарахували і потім зменшили. Різниця принципова: перше можна заперечити лише якщо умови виконані, друге – завжди незаконне.

Скільки можуть утримати за аліментами одночасно з іншими утриманнями? 🔢 При аліментах на одну дитину (25% від нетто) і виконавчому листі про борг – разом не більше 50% від нетто. При аліментах на трьох дітей і відшкодуванні шкоди дітям – до 70%. Але навіть при максимальному утриманні 30% нетто завжди залишається у вас на руках.

Що якщо роботодавець каже “це не штраф, а зменшення премії”? 📋 Перевіряйте положення про преміювання. Якщо там не написана конкретна умова яку ви порушили – це замаскований штраф. Якщо умова є і ви її порушили – законне ненарахування. Просіть показати положення письмово – відмова це вже ознака що “умови” вигадані постфактум.

Чи є строк давності для повернення незаконно утриманих сум? 🗓️ Три місяці з дня коли дізнались про порушення (ст. 233 КЗпП). Якщо дізнались пізно – суд може поновити строк при поважних причинах. Тому я раджу щомісяця перевіряти розрахунковий листок і не чекати поки “само вирішиться”.

P.S. Стаття містить загальну правову інформацію і не є юридичною консультацією. Законодавство України регулярно змінюється – окремі положення можуть бути неактуальними на момент читання. Для вирішення юридичної ситуації зверніться до юриста.

Олександр Погрібний

Головний редактор сайту. 17 років у копірайтингу. Люблю працювати з юридичною тематикою – досліджувати, структурувати й переводити на нормальну “людську” мову. Вважаю, що хороша мова права – це мова без зайвих бар’єрів!