Різниця між середньою зарплатою та середнім заробітком для розрахунків

Держстат каже “середня зарплата 22 000 грн”, а ваш бухгалтер рахує відпускні від “середнього заробітку” і виходить інша сума. Це два різних показники з різними формулами і різним призначенням.

Коротко: головні відмінності

• Середня зарплата – статистичний показник по економіці або галузі; середній заробіток – індивідуальний показник конкретного працівника
• Середня зарплата публікується Держстатом щомісяця; середній заробіток рахує бухгалтерія підприємства
• Середня зарплата – орієнтир для порівняння ринку праці; середній заробіток – база для виплати відпускних, лікарняних, компенсацій
• Середня зарплата рахується від фонду оплати праці всіх працівників; середній заробіток – від виплат одній людині за 12 місяців
• Середня зарплата не впливає на ваш розрахунковий листок; середній заробіток – впливає прямо
• Середня зарплата може бути вищою за вашу реальну; середній заробіток завжди індивідуальний

Що таке середня зарплата

Середня зарплата – це статистична величина. Держстат щомісяця збирає дані від роботодавців про фонд оплати праці і ділить на кількість штатних працівників. Результат – цифра яку ви бачите в новинах: “середня зарплата в Україні у лютому 2026 склала 22 450 грн”.

Ця цифра – не те що отримує “звичайна людина”. Вона спотворена через кілька факторів. По-перше, топ-менеджери і власники бізнесу тягнуть середнє вгору. По-друге, регіональний розрив величезний: у Києві середня зарплата у 2025 році перевищувала 35 000 грн, у Миколаївській або Херсонській областях – близько 16 000-18 000 грн. По-третє, в розрахунок входять лише офіційні виплати – конвертна частина не потрапляє.

Середня зарплата по галузях ще більш показова. IT у 2025 році – від 80 000 до 200 000 грн. Освіта – близько 13 000-16 000 грн. Охорона здоров’я – 14 000-18 000 грн. Будівництво – 22 000-28 000 грн. Тому коли хтось каже “я отримую менше середнього” – питання в тому, середнього по якій галузі і якому регіону.

Що таке середній заробіток для розрахунків

Середній заробіток – це зовсім інше. Це конкретна розрахункова величина для конкретної людини, яка використовується при нарахуванні відпускних, компенсацій, лікарняних, вихідної допомоги і низки інших виплат.

“Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або її компенсації у разі звільнення провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації.” – Постанова КМУ №100 від 08.02.1995 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”, п. 2

Формула для відпускних: сума всіх виплат за 12 місяців ÷ 365 (або 366) = середньоденний заробіток. Потім цей показник × кількість днів відпустки = нарахована сума. При зарплаті 28 000 грн і щомісячній премії 4 000 грн: (28 000 + 4 000) × 12 / 365 = 1 051,23 грн/день. За 24 дні відпустки – 25 229,52 грн нараховано, нетто 19 426,73 грн.

Для лікарняних – інша методика, але теж від особистих виплат.

“Страховий випадок – це подія, із настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.” – Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №1105-XIV від 23.09.1999, ст. 1

Порівняльна таблиця

Параметр	Середня зарплата	Середній заробіток
Хто рахує	Держстат України	Бухгалтер підприємства
Для чого	Статистика, аналіз ринку	Відпускні, лікарняні, компенсації
База розрахунку	Фонд оплати всіх працівників	Виплати одному працівнику за 12 міс
Період	Звітний місяць або квартал	12 місяців до події
Вплив на виплати	Жодного прямого	Прямий – від нього рахуються гроші
Регіональна різниця	Є (Київ vs регіони)	Індивідуальна для кожного
Де публікується	Держстат, Мінекономіки	Розрахунковий листок
Включає премії	Так (якщо офіційні)	Так (всі регулярні виплати)
Включає лікарняні	Ні	Ні (виключаються з бази)
Законодавча основа	Закон про статистику	Постанова КМУ №100

Де найчастіше плутають і втрачають гроші

• Очікують відпускних “як зарплата” – відпускні рахуються від середньоденного за 365 днів, а не від окладу за робочі дні місяця
• Не знають що лікарняні виключаються з бази – якщо хворіли 2 місяці, середній заробіток падає
• Порівнюють свій оклад із середньою зарплатою по країні – некоректне порівняння без урахування галузі і регіону
• Думають що премія не впливає на відпускні – впливає, якщо вона регулярна і офіційна
• Не перевіряють розрахунок бухгалтера – помилки в базі нарахування зустрічаються регулярно

Детальні відмінності між двома показниками

Чому “середня зарплата 22 000” вас не стосується

Медіанна зарплата в Україні – тобто та що ділить всіх на рівні половини – приблизно на 30-40% нижча за середню. Якщо середня по країні 22 000 грн, медіанна близько 14 000-15 000 грн. Це реальніша картина для більшості найманих працівників. Середню тягнуть вгору IT-спеціалісти, банківський сектор, керівники великих підприємств. Тому якщо ваша зарплата 18 000 грн – ви не “нижче середнього”, ви в більшості.

Як один місяць лікарняного змінює ваш середній заробіток

Ось цікавий момент якого більшість не помічає до моменту розрахунку відпускних. Якщо протягом розрахункового року ви хворіли 30 днів і не отримували зарплату – ці 30 днів виключаються з бази. Але 365 днів у знаменнику залишаються. При окладі 25 000 грн і 1 місяці без зарплати: (25 000 × 11) / 365 = 753,42 грн/день замість 821,92 грн/день. За 24 дні відпустки різниця: (821,92 − 753,42) × 24 = 1 644 грн менше відпускних. Це законно і передбачено методикою – але знати заздалегідь корисно.

Регіональний розрив у середній зарплаті: реальні цифри

У 2025 році за даними Держстату середня зарплата у Київській агломерації перевищувала 38 000 грн. У Закарпатській, Тернопільській і Чернівецькій областях – близько 15 000-17 000 грн. Тобто “середнє по Україні” – це щось середнє між Варшавою і маленьким містечком. Якщо ви аналізуєте ринок праці для переговорів про зарплату – завжди дивіться на галузевий показник у своєму регіоні, а не на загальнонаціональний.

Як середній заробіток рахується при вихідній допомозі

При звільненні за скороченням роботодавець зобов’язаний виплатити вихідну допомогу – мінімум 1 середньомісячний заробіток (ст. 44 КЗпП). Але для цього береться не середньоденний помножений на 30 – а середньомісячний, який рахується інакше: за Постановою КМУ №100, п. 8, він визначається як сума виплат за 2 місяці ÷ 2. При зарплаті 30 000 грн і квартальній премії 10 000 грн (у квартал де один з 2 місяців потрапляє): (30 000 + 30 000 + 10 000/3 × 2) / 2 = 33 333 грн – ось ваша вихідна допомога, а не просто оклад 30 000 грн. Різниця 3 333 грн і роботодавці про неї часто “забувають”.

Особистий випадок що відкрив мені очі на цю різницю

У травні 2024 року я допомагав Вікторії – HR-менеджеру з Полтави – перевірити розрахунок її відпускних. Оклад 32 000 грн, щомісячна премія 8 000 грн. Бухгалтерія порахувала відпускні тільки від окладу: 32 000 × 12 / 365 × 24 = 25 227 грн. Але правильно – від усіх виплат: (32 000 + 8 000) × 12 / 365 × 24 = 31 529 грн. Різниця 6 302 грн. Після письмового запиту з посиланням на Постанову КМУ №100 бухгалтерія перерахувала і доплатила. Просто тому що Вікторія знала про що питати.

Як використовувати обидва показники на практиці

Якщо ведете переговори про зарплату – дивіться на середню по галузі і регіону з порталів Work.ua або Djinni (для IT), а не на загальнонаціональну статистику Держстату. Якщо перевіряєте свої відпускні – просіть у бухгалтера розрахунок з деталізацією: яка сума взята за базу і за який саме рік. Якщо звільняєтесь – рахуйте вихідну допомогу самостійно перед підписанням документів. Якщо йдете у декрет або на лікарняний – заздалегідь перевірте які місяці увійдуть у розрахунковий рік.

Від себе

Середня зарплата по країні – це для новин і аналітиків. Середній заробіток – це для вашого гаманця. Перший показник нічого не визначає у вашому розрахунковому листку, другий – впливає на кожну гривню відпускних, лікарняних і компенсацій. Мій практичний висновок: раз на рік просіть у бухгалтерії розрахунок вашого середнього заробітку і перевіряйте які виплати туди включені. Помилки зустрічаються частіше ніж здається – і майже завжди на вашу шкоду.

Відповідаю на часті запитання

Чи можу я сам порахувати свій середній заробіток? 🔢 Так. Беріть всі офіційні нарахування за останні 12 місяців (оклад, премії, надбавки – але без лікарняних і матдопомоги), ділите на 365 і отримуєте середньоденний. Для відпускних множте на кількість днів відпустки. Порівняйте з тим що нарахувала бухгалтерія – різниця буде видна одразу.

Чому середня зарплата по Держстату завжди вища ніж відчувається на практиці? 📊 Бо статистику тягнуть вгору великі міста і високооплачувані галузі. IT, фінанси, енергетика – там зарплати в 3-5 разів вищі за середнє. Медіанна зарплата (та що ділить всіх навпіл) реальніша. У 2025 році медіанна в Україні була приблизно 14 000-15 000 грн, а середня – близько 22 000 грн. Відчуваєте різницю?

Чи включається 13-та зарплата в розрахунок відпускних? 💸 Так, якщо вона нарахована в розрахунковому 12-місячному періоді. Разова річна премія розподіляється на 12 місяців і додається до кожного місяця бази розрахунку. При річній премії 36 000 грн це +3 000 грн/місяць до бази. Якщо бухгалтерія не включила – це помилка що зменшила ваші відпускні.

Як дізнатись середню зарплату по моїй галузі в Україні? 📋 Держстат публікує дані по видах економічної діяльності щоквартально на ukrstat.gov.ua. Для практичних переговорів я використовую дані з Work.ua – там є розбивка за посадою, регіоном і досвідом. Це реальніше ніж офіційна статистика, бо базується на реальних вакансіях.

Чи змінюється середній заробіток якщо підвищили оклад за місяць до відпустки? 🗓️ Так, але незначно – бо розрахунок за 12 місяців. Один місяць підвищення дає лише 1/12 від різниці. При підвищенні з 20 000 до 25 000 грн за місяць до відпустки: середньоденний зростає приблизно на (5 000 / 12) / 365 × 365 / 12 – тобто незначно. Якщо хочете більші відпускні – просіть підвищення мінімум за 3-4 місяці до відпустки.

P.S. Стаття містить загальну правову інформацію і не є юридичною консультацією. Законодавство України регулярно змінюється – окремі положення можуть бути неактуальними на момент читання. Для вирішення юридичної ситуації зверніться до юриста.