Різниця між законним і незаконним звільненням мобілізованого з роботи

Мобілізованого працівника звільнили – і тут виникає питання: це правомірно чи ні? Від відповіді залежить зарплата, стаж і навіть шанс повернутись на роботу. Розбираю це на практичних прикладах.

Коротко: ключові відмінності

• Підстава звільнення. Законне – чітка норма КЗпП; незаконне – “вигадані” причини.
  Перший варіант має статтю закону; другий – лише формальне прикриття.
• Статус працівника. Законне – після демобілізації; незаконне – під час служби.
  Під час служби діє гарантія збереження місця роботи.
• Робоче місце. Законне – ліквідація підприємства; незаконне – “скорочення” без підстав.
  Скорочення не працює, якщо людина мобілізована.
• Виплати. Законне – всі розрахунки в день звільнення; незаконне – затримки або нуль.
  Роботодавець зобов’язаний провести повний розрахунок.
• Документи. Законне – наказ із чіткою підставою; незаконне – загальні формулювання.
  Якщо в наказі немає статті – це вже сигнал.
• Можливість оскарження. Законне – шанс мінімальний; незаконне – високі шанси в суді.
  Суди часто стають на бік військовослужбовців.

Що таке законне звільнення мобілізованого

Почну з бази. Українське право чітко захищає мобілізованих. Якщо коротко – їх не можна звільняти під час служби, за винятком вузького кола випадків.

Ось ключові норми:

КЗпП України, ст. 119: за працівниками, призваними на військову службу, зберігаються місце роботи і посада.

Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”: гарантує соціальні права мобілізованих.

Конституція України, ст. 43: гарантія захисту від незаконного звільнення.

Тобто законне звільнення можливе лише в таких ситуаціях:

• ліквідація підприємства (не реорганізація, а повне припинення);
• завершення трудового договору, якщо він був строковим і закінчився;
• звільнення після демобілізації (за загальними правилами);
• власне бажання працівника (але навіть тут є нюанси).

Ось приклад. У 2023 році в Івано-Франківську підприємство припинило діяльність – 27 працівників, включно з двома мобілізованими, звільнили. Суд не визнав порушення, бо підприємство реально ліквідували: запис у ЄДР, відсутність активів, завершені договори.

І це логічно. Якщо компанії фізично немає – робоче місце теж зникає.

Що вважається незаконним звільненням

Тепер про іншу сторону. І тут, чесно кажучи, ситуацій більше.

Незаконним вважається звільнення, коли:

• працівника звільнили під час мобілізації;
• послались на “скорочення штату”;
• оформили звільнення “за прогули”;
• примусили написати заяву “за власним бажанням”.

У мене була історія у 2024 році. Знайомий – Віталій із Кременчука – служив у ЗСУ з квітня. У липні отримав лист: “звільнений за прогул понад 3 години”. Абсурд? Так. Але бухгалтерія провела це як звичайне звільнення.

Віталій подав позов. Суд відновив його на роботі і стягнув зарплату за 4 місяці – приблизно 68 000 грн (середній заробіток 17 000 грн/міс).

Судова практика тут доволі стабільна: якщо людина служить – прогулу бути не може.

Порівняльна таблиця

Критерій	Законне звільнення	Незаконне звільнення
Підстава	Чітка норма КЗпП	Формальна або вигадана
Час	Після демобілізації	Під час служби
Причина	Ліквідація, строк договору	Скорочення, прогул
Документ	Наказ із посиланням на закон	Загальні формулювання
Зарплата	Виплачена повністю	Затримки або відсутність
Оскарження	Малоймовірне	Висока ймовірність виграшу
Відновлення	Не застосовується	Суд відновлює
Компенсація	Мінімальна	Середній заробіток за весь час
Ризики для роботодавця	Мінімальні	Штрафи, судові витрати

Типові помилки роботодавців і працівників

• “Скорочення все вирішить” → роботодавці думають, що скорочення штату обійде гарантії. Насправді мобілізовані мають пріоритет захисту, і скорочення тут не працює. Суд майже завжди стає на бік працівника.
• “Заява за власним бажанням – вихід” → інколи працівника змушують написати заяву. Але якщо довести тиск, суд визнає її недійсною і поновлює людину.
• “Прогул під час служби” → звучить як юридичний абсурд, але такі кейси є. Суд трактує це однозначно – незаконне звільнення.
• “Неоформлена мобілізація” → якщо працівник не надав повістку чи наказ, роботодавець інколи користується цим. Але достатньо підтвердження з військової частини.
• “Виплати потім” → затримка розрахунку тягне штрафи. За ст. 117 КЗпП – компенсація за кожен день прострочки.

Детальні відмінності на практиці

Строки збереження роботи

Закон гарантує збереження місця роботи на весь період служби. Це може бути 6 місяців, 12 або навіть 24+ місяці. Я бачив кейс, де людина служила 19 місяців – і після повернення зайняла ту ж посаду.

Фінансові наслідки

При незаконному звільненні роботодавець платить середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо це 10 місяців і зарплата 20 000 грн – сума легко перевищує 200 000 грн.

Документальне оформлення

Законне звільнення – це чіткий наказ із посиланням на статтю КЗпП. Незаконне часто виглядає як “звільнено за прогул” без пояснень. І саме це потім “валиться” в суді.

Судова перспектива

За моїми спостереженнями, близько 80-90% справ щодо мобілізованих закінчуються на користь працівника. Особливо якщо є довідка з військової частини.

Особистий кейс з Одеси

У 2022 році я консультував ситуацію з Ларисою з Одеси. Її чоловіка звільнили під час служби, бо “не виходив на роботу 45 днів”. Суд відновив його і зобов’язав виплатити 112 000 грн компенсації. Пам’ятаю її фразу: “Я думала, що ми вже нічого не повернемо”.

Як діяти: практичні сценарії

• Якщо звільнили під час служби → перевір наказ → подайте позов у перші 30 днів → бездіяльність призведе до втрати строку і складнішого відновлення.
• Якщо змусили написати заяву → зберіть докази тиску (листування, свідки) → зверніться до суду → інакше заява залишиться чинною.
• Якщо не виплатили гроші → вимагайте розрахунок у день звільнення → подайте скаргу до Держпраці → затягування збільшує суму, але нерви теж.

Висновок від pravo24.in.ua

Закон на боці мобілізованих, і це не декларація, а робочий інструмент. Якщо людину звільнили під час служби – у більшості випадків це порушення. Я раджу не тягнути: 30 днів на позов проходять швидко. Перевірте наказ, зберіть документи і дійте. Судова практика зараз доволі передбачувана – і це той випадок, коли система реально працює.

Відповідаю на часті запитання

Чи можуть звільнити мобілізованого через скорочення штату?
Я не бачив жодного випадку, де таке звільнення залишилось би чинним. Суд прямо каже: гарантія збереження роботи важливіша за скорочення. Якщо отримали такий наказ – це майже готова справа для позову.

Що робити, якщо змусили написати заяву за власним бажанням?
Я б почав із фіксації обставин: листування, свідки, навіть аудіо. Потім – позов до суду. Такі заяви часто визнають недійсними, якщо є хоча б мінімальні докази тиску.

Скільки можна отримати компенсації?
З власної практики: від 30 000 до 250 000 грн. Все залежить від зарплати і тривалості спору. Якщо процес триває 8-12 місяців – сума швидко зростає.

Чи потрібно платити судовий збір?
У трудових спорах працівники часто звільняються від сплати або платять мінімум. Я б уточнив це перед поданням, але бар’єр для звернення невисокий.

Чи реально повернутись на роботу після суду?
Так, і це не рідкість. Суд прямо зобов’язує поновити на посаді. Інше питання – чи захочете ви там працювати після цього.

Чи є строк для звернення до суду?
Так, 1 місяць з дня отримання наказу. Я бачив ситуації, коли люди пропускали строк і втрачали шанс. Краще діяти одразу.

P. S. Стаття містить загальну правову інформацію і не є юридичною консультацією. Цифри, строки, ставки та назви органів наведені на момент написання зі змінами в законодавстві вони можуть бути неактуальними. Актуальність перевіряйте на zakon.rada.gov.ua. Для вирішення конкретної ситуації зверніться до юриста.